25-літній ювілей УГКЦ св. о. Николая в Шикаго

Газета «Січ - Siege»

1-го грудня 1931 Ч. 22 Vol. XIV

Українські парохії – жерела до історії нашого народу на чужині.

Дня 26-го листопада ц. р. сповнилось 25 літ зо дня організації УГКЦ Св. О. Николая в Шикаго, Іліной (Спол. держ. Америки.) Подія ця в умовинах життя наших людей на еміграції, за океаном, має велике значіння, не лише з боку релігійного але й з боку національного. Бо майже кожна церква українська за океаном заховує в собі історію нашого народа на чужині.

Перед кількадесять літами українські люде емігрували до Злучених держав північн. Америки, як також і до инших країн нового світу. Попадали вони в ці чужі краї з метою заробити собі гроша і назад повертатися до Старого Краю, звідки прийшли. Мало хто думав зостатися на чужині назавжди.

Щойно пізніше, коли еміграційних рух Українців, переважно зі Східної Галичини, збільшився, почали засновуватися тут українські греко-католицькі парохії, що стали будовати свої церкви. Коло такої церкви збірався наш нарід, гуртовався в громаду, заховував своє окремішнє життя, ті звичаї і традиції, що приніс зі старого рідного краю.

Початок організації УГКЦ Св. О. Николая в Шикаго

В році 1905 в м. Шикаго та околицях вже мешкало кільканадцять українських родин – емігрантів зі Східної Галичини; між ними була й родина п. Якова Оленця, в якій 16-го серпня 1905 року народився син. Треба було цю дитину охрестити.

Яків Оленець звернувся до о. В. Ковальницького, щоби охрестив його дитину і запросив цього пароха до себе. Під час цієї гостини, на хрестинах у п. Я. Оленця, о. В. Ковалицький радив їм зорганізувати свою Церкву.

Згідно книг парафіяльних, перший мітинг в цій справі відбувся 31. грудня 1905 р., під ч. 939, на Норт Робі (тепер Норт Деймен). Цей мітинг отворив о. Віктор Ковалицький молитвою і промовив до зібраних про потребу організації своєї Церкви.

Перший уряд церковний

Він складався так: о. В. Ковалицький (предсід.), Ів. Ціхонь (заст. предсід.), Петро Винярський (касієр), д-р Володимир Сіменович (секрет.). Кураторами були: Стефан Янович (адв.), Михайло Зима, Іван Шведа, Кароль Дзіяк, Николай Лабант, Стефан Горанський, Яків Оленець і Василь Біскуп.

Як була залагоджена фінансова справа з купівлею Церкви

Із присутніх на тім першім мітингу 33 особи зобов’язалися дати фонд закладовий на Церкву, що складав коло 500 долярів. 5 000 долярів позичили в Юніон Банку на перший моргеч, а решту 2 000 долярів позичили Іван Шведа і Петро Винярський під заклад своїх маєтків.

Присутні на першій Службі Божій 51 людей зложили по 1 доляру кожний.

Перша Служба Божа

Дня 28-го січня 1906р. в придбаній церкві на Бікердайк ул. для ново-заснованої парохії св. О. Николая відбулася перша Служба Божа. Службу Божу відправляв о. В. Ковалицький. Олтарь дістали в подарунок від римо-католицької мадярської церкви на Борн Сайд.

Після першої Служби Божої чутка про заснування нової української греко-католицької парохії скоро рознеслася поміж нашою еміграцією і парохія почала збільшуватися.

Душпастирі Церкви

Першим священником, що починав організувати Церкву Св. о. Николая, був о. Віктор Ковалицький, який власне й подав ініціативу заснування цієї парохії. Не легко було першому о.-парохові кермувати ново-заснованою парохією. Дохід Церкви за перше півріччя 1907 р. виносив $1.469.08.

О. В. Ковалицький пробув парохом коло півтора року і відійшов в р. 1907. По нім прийшов о. Л. Бесага, що пробув лише кілька місяців. Після о. Л. Бесаги був призначений парохом о. Николай Струтинський, який був парохом майже чотирнадцять років.

Р. Б. 1921 о. Н. Струтинський перенісся на иншу парохію. Його заступив о. Константин Курило (один рік), потім о. Василь Стецюк (р. 1922), і нарешті о. совітник Філемон Тарнавський (р. 1923), що й до-нині кермує парохією.

Будовання нової Церкви

В р. 1912. п. Василь Ковальський розшукав великий пляц на Оклей і Райс вул., які парохія купила і там почали будовати нову церкву. Пляни будови укладав архітектор І. Г. Штайнбах, а саму будову провадив М. Рауен.

Дня 27 листопада 1913 р. камінь угольний посвятив Єпископ Ортинський. Перша Служба Божа в новозбудованій Церкві відбулася на Різдво Христове 7. січня 1915 р.

Ново-побудована Церква Св. О. Николая є величній храм, якому не може дорівнятися мабуть ні одна українська Церква в Америці чи Канаді. В 1928 році Церква оздоблена прекрасним мальованням.

Оздоба (Мальовання) Церкви Св. О. Николая

Церква збудована в галицько-українськім стилі, що повстав з деревляної архитектури, а помальована в східно-візантійсько-словянськім стилі, з київськими і новгородськими мотивами.

В абсиді міститься наслідування славного образу з Київської св. Софії, т.зв. Нерушима стіна. Матірь Божа – «Оранта». Долиною слідує великий образ «Евхаристії» – стародавній мотив зі Св. Софії в Київі.

Вікна Церкви оздоблені прекрасними вітражами. На полудневій стіні – два св. Папи Римських: Климентій і Григорій Двоєслов. За ними – св. Кирило і Методій. В третім вікні – св. князі Володимир і Ольга. В четвертім – св. ігумени Антоній і Теодозій.

Головний престіл з ківотом і два бічних престоли виконані в Італії, з карарійського білого мармуру. Вікна виконані шикаговською фірмою «Мюнік Студіо».

Парохіяльна громада в ювілейнім році

В ювілейнім році Церква об’єднує коло себе майже 800 українських родин; до 3000 українського народа в Шикаго згуртовано коло Церкви Св. О. Николая.

При Церкві є вечірня українська парохіяльна школа. Школу провадять СС. Василіянки та учитель п. Д. Атаманець.

Участь парохії в національнім життю

Парохія весь час свого існування бере активну участь в українськім національнім життю за океаном та виявляє значну жертвенність на потреби старого Рідного Краю.

Коли збирали на «Національну Позичку» для Українського уряду – було зібрано коло 8.000 долярів. На «Негайну Поміч» – 1000 долярів. На «Рідну Школу» – коло 1300 долярів.

Виховуюче значіння церковних братств

Засновання церковних братства причинилося у великій мірі до скріплення і піднесення релігійного духа між парохіянами. Особливо великий вплив чинять братські організації на наше молоде покоління тут, за океаном, роджене.

Українська вечірня школа

Українська вечірня школа має велике виховуючи значіння. Діти вчаться своєї рідної мови, пізнають історію і географію свого рідного народу. За останніх дев’ять літ видано дипломів про скінчення школи коло 300.

Хор ім. Миколи Лисенка

Хор ім. Миколи Лисенка – це співоче і драматичне товариство, яке влаштовує вистави, концерти та ріжні культурно-просвітні забави. Засноване в р. 1907, оснувателями були о. Николай Струтинський і Михайло Костюк.

До репертуару товариства входять: «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Вій», «Сватання на Гончарівці», «Маруся Богуславка», «Тарас Бульба», «Назар Стодоля», «Украдене щастя», «Ой, не ходи Грицю», «Ніч під Івана Купала» і инші.

В ювілейнім році мішаний хор має в своїм складі коло 60 осіб – сталих членів.

Набір тексту – о. Роман Бобесюк